ТОВ орендує склад.
У договорі оренди прямо зазначено:
капітальний ремонт орендар здійснює самостійно та за власний рахунок.
Компанія придбала гіпсокартон, дюбелі та інші будівельні матеріали. Роботи виконали власними силами, а в результаті приміщення стало зручнішим для використання: наприклад, з'явилися нові перегородки, окремі складські зони або інші функціональні покращення.
Бухгалтер отримує накладну на матеріали.
І виникає начебто просте питання:
Куди їх списати?
На витрати як ремонт?
Чи накопичувати витрати як капітальні інвестиції та створювати окремий необоротний актив?
Відповідь залежить не від того, що написано в накладній і навіть не тільки від слова «капітальний ремонт» у договорі.
Вирішальне значення має те, що фактично отримало підприємство в результаті проведених робіт.
1. Гіпсокартон і дюбелі — це ще не «ремонтні витрати»
Почнемо з поширеної помилки.
ТОВ придбало:
- гіпсокартон;
- дюбелі;
- металевий профіль;
- кріплення;
- шпаклівку;
- інші матеріали.
Сам факт придбання таких матеріалів не означає, що їх вартість потрібно одразу віднести на витрати.
Спочатку це придбані підприємством запаси.
Умовно:
Дт 20 — Кт 631.
А подальший облік залежить від того, для чого саме ці матеріали використали.
2. «Капітальний ремонт за рахунок орендаря» — ще не відповідь для бухгалтера
У нашому випадку договір оренди говорить:
капітальний ремонт здійснює орендар за власний рахунок.
Це дуже важлива умова договору.
Вона пояснює, хто несе витрати на проведення відповідних робіт.
Але сама по собі вона ще не означає:
«У бухгалтерському обліку все автоматично капіталізуємо».
Так само слово «ремонт» не означає автоматичного списання всього у витрати.
Потрібно визначити економічний результат робіт.
3. Ремонт і поліпшення — не одне й те саме
Уявімо дві ситуації.
Ситуація №1
На складі була пошкоджена гіпсокартонна стіна.
Орендар:
демонтував пошкоджені листи;
встановив нові;
зашпаклював;
пофарбував.
Після завершення робіт приміщення фактично повернулося до попереднього робочого стану.
Ми не створили нової функціональності.
Це одна облікова ситуація.
Ситуація №2
ТОВ отримало в оренду велике відкрите складське приміщення.
За допомогою гіпсокартону та інших матеріалів воно:
створило нові перегородки;
розділило склад на функціональні зони;
облаштувало окреме приміщення;
покращило можливості використання складу у своїй діяльності.
Оце вже зовсім інша ситуація.
Якщо внаслідок проведених робіт підприємство очікує збільшення майбутніх економічних вигод від використання орендованого об'єкта, виникають ознаки його поліпшення.
4. Що відбувається з матеріалами при поліпшенні
Припустимо, ТОВ придбало матеріалів на:
120 000 грн без ПДВ.
Матеріали оприбуткували:
Дт 20 — Кт 631
120 000 грн.
Потім гіпсокартон, профіль, дюбелі та інші матеріали фактично передали для виконання поліпшення орендованого складу.
Їх уже не потрібно просто списувати як звичайні поточні витрати, якщо вони формують вартість поліпшення.
У такому випадку витрати накопичуються як капітальні інвестиції.
Спрощено:
Дт 153 — Кт 20
120 000 грн.
Якщо до робіт залучали стороннього підрядника, відповідні витрати, що формують вартість поліпшення, також можуть накопичуватися на рахунку капітальних інвестицій.
5. А якщо роботи виконували власні працівники?
Це також важливий момент.
Припустимо, гіпсокартонні конструкції монтували працівники самого ТОВ.
Тоді підприємство повинно проаналізувати витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням поліпшення.
Тобто вартість об'єкта — це потенційно не лише гіпсокартон і дюбелі.
Можуть бути:
матеріали;
роботи сторонніх організацій;
безпосередні витрати на оплату праці працівників, зайнятих створенням об'єкта;
відповідні нарахування;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням об'єкта до стану, придатного для використання.
Тому просто взяти суму однієї накладної постачальника і назвати її вартістю поліпшення не завжди правильно.
6. Після завершення робіт з'являється окремий об'єкт
Оце головний момент.
Орендар не стає власником самого складу.
Склад як належав орендодавцю, так йому й належить.
Але витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди, які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, у бухгалтерському обліку відображаються як капітальні інвестиції у створення іншого необоротного матеріального активу.
Тобто після завершення робіт у орендаря може виникнути окремий об'єкт:
«Поліпшення орендованого складського приміщення»
У практичному обліку для такого об'єкта зазвичай використовується субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи».
Тоді після завершення робіт:
Дт 117 — Кт 153.
Саме з цього моменту ми вже говоримо не про пачки гіпсокартону.
Маємо окремий необоротний актив підприємства.
7. А далі — амортизація
120 000 грн не обов'язково потраплять до бухгалтерських витрат одного місяця.
Якщо сформовано окремий необоротний актив, його вартість переноситься на витрати через амортизацію відповідно до встановленого підприємством строку корисного використання та обраного методу.
І тут потрібно враховувати, зокрема, очікуваний період отримання підприємством економічних вигод від такого поліпшення та умови оренди.
Тобто:
купили матеріали ≠ одразу отримали витрати на всю суму.
8. Які документи повинен мати бухгалтер
І ось тут практика важливіша за теорію.
Бухгалтер бачить накладну:
«Гіпсокартон — 50 листів, дюбелі — 500 шт.»
Але з цієї накладної неможливо зрозуміти:
куди пішов гіпсокартон;
що саме побудували;
ремонт це чи поліпшення;
коли роботи завершили;
коли об'єкт почали використовувати.
Тому потрібен нормальний документальний ланцюжок.
1. Договір оренди
У нашій ситуації він особливо важливий, оскільки прямо передбачає, що капітальний ремонт орендар здійснює самостійно та за власний рахунок.
2. Наказ керівника
Наприклад:
«Про проведення робіт з поліпшення орендованого складського приміщення».
У ньому зазначають:
об'єкт;
адресу;
підставу — договір оренди;
характер запланованих робіт;
відповідальних осіб;
спосіб виконання робіт.
3. Акт обстеження / дефектний акт
Він допомагає зафіксувати стан приміщення до проведення робіт та їх необхідність.
4. Кошторис або розрахунок матеріалів
Що плануємо використати і для яких робіт.
5. Первинні документи на придбання матеріалів
Накладні, видаткові документи тощо.
6. Документ про фактичне використання матеріалів
Ось він особливо важливий.
Не просто:
«списано 40 листів гіпсокартону»,
а:
«використано для влаштування гіпсокартонної перегородки в орендованому складському приміщенні за адресою…»
Так бухгалтер отримує зв'язок:
матеріал → конкретні роботи → конкретний об'єкт.
7. Акт завершення робіт
Комісія фіксує:
що фактично виконано;
які матеріали використано;
який результат отримано.
8. Документ про введення поліпшення в експлуатацію
Після цього бухгалтер уже має підстави сформувати окремий об'єкт необоротних активів та розпочати його амортизацію відповідно до встановлених правил.
9. Фото «до» і «після» — дуже хороша практика
Це не заміна первинних документів.
Але я б рекомендував підприємству додавати до акта:
фото приміщення до проведення робіт
та
фото після завершення робіт.
Особливо коли створено:
перегородки;
окремі зони;
нові конструкції;
інші видимі поліпшення.
Через два-три роки пояснити, що саме було зроблено за накладною на гіпсокартон, буде значно простіше.
10. Податок на прибуток: тут потрібно знати, чи застосовує ТОВ різниці
Якщо підприємство не коригує бухгалтерський фінансовий результат на різниці, передбачені розд. III ПКУ, оподаткування значною мірою слідуватиме за бухгалтерським фінрезультатом.
А от для платника податку на прибуток, який застосовує амортизаційні різниці за ст. 138 ПКУ, з'являється окремий податковий облік.
ДПС роз'яснює, що витрати на поліпшення орендованих основних засобів, які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод та формують окремий об'єкт, для цілей податкової амортизації відносяться до:
групи 9 — «інші основні засоби».
Для цієї групи ПКУ передбачає мінімально допустимий строк корисного використання 12 років.
І це може створити суттєву різницю між бухгалтерським і податковим обліком.
11. Особливо цікава ситуація: оренда на 3 роки, а податковий строк — 12
Уявімо:
ТОВ орендувало склад на:
3 роки.
У поліпшення вклало:
600 000 грн.
У бухгалтерському обліку строк використання поліпшення визначається підприємством з урахуванням відповідних облікових правил та умов його використання.
А для податкової амортизації у платника, який застосовує відповідні різниці, мінімальний строк для групи 9 — 12 років.
Тобто вже на етапі планування дорогого поліпшення орендованого приміщення потрібно прорахувати не лише:
«Скільки коштуватиме ремонт?»
а й:
«Як і протягом якого часу ці витрати впливатимуть на податок на прибуток?»
12. І ще одне питання, про яке часто згадують занадто пізно
Оренда закінчилася.
ТОВ виїжджає зі складу.
А гіпсокартонні перегородки фізично залишаються всередині.
Що з ними відбувається?
Тут потрібно знову відкрити договір оренди.
Важливо встановити:
чи має орендар право демонтувати поліпшення;
чи залишаються вони орендодавцю;
чи компенсує орендодавець їхню вартість;
чи існує окрема домовленість сторін щодо поліпшень.
І це потрібно продумати до здійснення дорогих робіт, а не в останній день оренди.
13. Для платника ПДВ тут може з'явитися ще один ризик
Якщо орендар — платник ПДВ і після закінчення договору залишає орендодавцю здійснене поліпшення без компенсації, ситуація потребує окремого аналізу з ПДВ.
ДПС у своїх роз'ясненнях розглядає безкомпенсаційне передання результатів поліпшення орендодавцю як операцію, яка може мати наслідки з ПДВ.
Якщо ж орендодавець компенсує вартість поліпшення, податковий сценарій буде іншим.
Тому питання:
«Що буде з поліпшенням після завершення оренди?»
має бути вирішене ще на етапі договору або додаткової угоди.
⚠️ Типова помилка
Директор приносить бухгалтеру накладну:
Гіпсокартон — 80 000 грн
Профіль — 25 000 грн
Дюбелі та кріплення — 15 000 грн
і говорить:
«Ми ж орендуємо склад. Це ремонт. Спиши на витрати».
Саме так робити небезпечно.
Бухгалтеру потрібно поставити інше питання:
Що саме зробили з цих матеріалів?
Якщо відновили пошкоджену стіну — це один облік.
Якщо створили нові перегородки, змінили конфігурацію приміщення та отримали додаткові можливості його використання — може йтися про поліпшення орендованого об'єкта та створення окремого необоротного активу.
📌 Практичний алгоритм FinAr
Коли бухгалтер отримує документи на будівельні матеріали для орендованого приміщення, логіка має бути такою:
КРОК 1
Читаємо договір оренди.
Хто здійснює ремонт? За чий рахунок? Чи врегульовані поліпшення?
КРОК 2
Визначаємо фактичний характер робіт.
Відновлення чи поліпшення?
КРОК 3
Документуємо рішення.
Наказ, акт обстеження, кошторис, документи використання матеріалів, акт завершення робіт.
КРОК 4
Формуємо вартість.
Якщо це поліпшення:
20 → 153.
КРОК 5
Завершили роботи.
Формуємо окремий об'єкт:
153 → 117.
КРОК 6
Визначаємо строк використання та амортизуємо.
КРОК 7
Для платника податку на прибуток перевіряємо необхідність застосування різниць за ст. 138 ПКУ.
КРОК 8
Заздалегідь визначаємо, що станеться з поліпшенням після завершення оренди.
Особливо якщо орендар є платником ПДВ.
💡 Рекомендація FinAr
У ремонті орендованого приміщення найгірша стратегія:
«Купили матеріали — одразу списали».
Правильна послідовність інша:
ДОГОВІР → МЕТА РОБІТ → ФАКТИЧНИЙ РЕЗУЛЬТАТ → ДОКУМЕНТИ → ОБЛІК → ПОДАТКИ.
Гіпсокартон сам по собі не є ні витратами періоду, ні поліпшенням.
Все визначає те, що підприємство створило за допомогою цього гіпсокартону.
І якщо орендар за власний рахунок створив поліпшення, яке збільшує майбутні економічні вигоди від використання приміщення, для бухгалтера це вже може бути не просто:
«ремонт складу»
а:
окремий необоротний актив, який потрібно правильно сформувати, документально оформити та амортизувати.
Потрібна допомога з налаштуванням обліку складних операцій або оптимізацією фінансових процесів? Команда FinAr допоможе вибудувати прозору систему, де кожен актив на своєму місці.
Часті питання
01 Чи можна списати вартість гіпсокартону на витрати, якщо в договорі оренди написано «капітальний ремонт за рахунок орендаря»?
02 На який рахунок відносити витрати на поліпшення орендованого приміщення?
03 Який мінімальний строк амортизації поліпшень орендованого майна в податковому обліку?
Обговорення
Завантаження коментарів...