Ранок. Власнику телефонує охорона:
«Був обстріл. Склад пошкоджено. Частина товару знищена, частина залита водою після гасіння пожежі. Комп'ютери та обладнання пошкоджені».
За даними бухгалтерського обліку на складі знаходилося майна на кілька мільйонів гривень.
Перша думка власника — врятувати те, що залишилося.
Але паралельно виникають питання:
Як підтвердити втрати?
Як провести інвентаризацію?
Що списувати, а що уцінювати?
Що буде з ПДВ?
Як відобразити втрати в бухгалтерському обліку?
Що робити з пошкодженою будівлею?
А якщо разом зі складом знищена первинка?
У вересні 2026 року це особливо актуальна тема: ДПС протягом останніх тижнів окремо нагадувала бізнесу правила щодо знищених обстрілами запасів та основних засобів, ПДВ, пошкодженої нерухомості та документів, втрачених через бойові дії. Державна податкова служба України
Головний принцип:
НЕ ПОЧИНАЙТЕ З БУХГАЛТЕРСЬКОГО СПИСАННЯ.
Спочатку потрібно зафіксувати подію та зберегти докази, а вже після цього визначати бухгалтерські й податкові наслідки.
1️⃣ Перші години: безпека важливіша за документи
Якщо приміщення пошкоджене, власник не повинен відправляти бухгалтера, комірника чи директора всередину тільки для того, щоб терміново провести інвентаризацію.
Можуть залишатися:
- нерозірвані боєприпаси;
- пошкоджені конструкції;
- електричні мережі;
- газ;
- осередки пожежі;
- небезпечні речовини.
Спочатку — відповідні екстрені служби та можливість безпечного доступу.
І тільки потім:
фіксація → інвентаризація → бухгалтерія.
2️⃣ Зафіксуйте не тільки сам факт обстрілу, а й його наслідки
Для бухгалтерії недостатньо записати:
«09.09.2026 склад пошкоджено внаслідок обстрілу».
Потрібно створити доказовий ланцюг.
Залежно від конкретної ситуації до нього можуть входити:
документи ДСНС;
матеріали поліції та/або витяг з ЄРДР;
фото та відео;
документи щодо пошкодженої нерухомості;
інвентаризаційні документи підприємства;
акти комісії;
документи страхової компанії;
інші підтвердження причини та обсягу втрат.
ДПС у своїх актуальних роз'ясненнях прямо наголошує на необхідності інвентаризації та документального підтвердження знищення майна; серед можливих доказів називає, зокрема, акт ДСНС, витяг з ЄРДР, документи щодо форс-мажорних обставин тощо. Державна податкова служба України
💡 Рекомендація FinAr
Зробіть максимально детальну фото- та відеофіксацію до переміщення майна, якщо це безпечно.
Не тільки загальне фото будівлі.
Фіксуйте окремо:
товари → стелажі → обладнання → каси → комп'ютери → документи → автомобілі → пошкодження будівлі.
3️⃣ Не викидайте пошкоджений товар одразу
Це одна з найбільш небезпечних помилок.
Наприклад, після пожежі залишилося:
300 коробок товару.
Працівники бачать, що товар зіпсований, і директор каже:
«Все на сміття».
Через тиждень бухгалтеру потрібно довести, що було знищено товарів на 1,8 млн грн.
А самого товару вже немає.
Тому, якщо це не створює небезпеки і закон/санітарні вимоги дозволяють, спочатку:
ФІКСУЄМО → ІНВЕНТАРИЗУЄМО → КЛАСИФІКУЄМО → ОФОРМЛЮЄМО → ПОТІМ УТИЛІЗУЄМО.
Якщо майно застраховане — окремо перевіряємо умови страхового договору до його утилізації.
4️⃣ Потрібна інвентаризація
Тепер бухгалтерія разом із комісією повинна встановити:
ЩО БУЛО ЗА ОБЛІКОМ
і
ЩО ФАКТИЧНО ЗАЛИШИЛОСЯ.
Наприклад, за бухгалтерією:
| Майно | Облікова вартість |
| Товар | 4 800 000 грн |
| Стелажі | 420 000 грн |
| Навантажувач | 680 000 грн |
| Комп'ютери та каси | 190 000 грн |
| Інше обладнання | 310 000 грн |
| Разом | 6 400 000 грн |
| Після обстеження товарів: |
| Стан товару | Сума |
| Вціліло | 2 100 000 грн |
| Пошкоджено, але можливе подальше використання/реалізація | 900 000 грн |
| Повністю знищено | 1 800 000 грн |
| Разом за обліком | 4 800 000 грн |
І ось тільки тепер бухгалтер бачить реальну картину.
5️⃣ «Пошкоджено» і «знищено» — не одне й те саме
Не можна автоматично списати всі 2,7 млн грн проблемного товару.
Наприклад:
Товар №1
повністю згорів.
→ питання про списання.
Товар №2
упаковка пошкоджена, але сам товар придатний.
→ можлива уцінка/подальша реалізація залежно від виду товару та вимог законодавства.
Товар №3
пошкоджений, але може бути відновлений.
→ окремо аналізуємо витрати на відновлення.
Товар №4
після пожежі чи затоплення небезпечний або непридатний для продажу.
→ списання та належна утилізація.
Тому акт:
«Списати все пошкоджене — 2 700 000 грн»
може бути занадто грубим рішенням.
6️⃣ Окремо інвентаризуємо основні засоби
Не змішуємо в один акт:
товар на складі
і
сам склад, стелажі, генератор, навантажувач, каси, комп'ютери, холодильники тощо.
Наприклад, генератор коштував:
600 000 грн.
Накопичена амортизація:
240 000 грн.
Балансова залишкова вартість:
360 000 грн.
Якщо він повністю знищений, бухгалтерський і податковий аналіз проводимо вже щодо основного засобу.
Для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, тут можуть виникати правила ст. 138 ПКУ.
Для запасів окремої податкової різниці саме через їх знищення ПКУ не встановлює — на цьому ДПС окремо нагадувала у серпні та вересні 2026 року. Державна податкова служба України
7️⃣ Найважливіше питання бухгалтера: що з ПДВ?
Припустимо, знищено товарів на:
1 800 000 грн без ПДВ
При їх придбанні підприємство отримало податковий кредит:
360 000 грн ПДВ.
Бухгалтер може автоматично подумати:
«Товар більше не буде проданий — потрібно нарахувати компенсуючий ПДВ за п.198.5 ПКУ».
Але для майна, знищеного або втраченого через форс-мажор під час воєнного/надзвичайного стану, діє спеціальне правило.
Якщо товари були придбані для використання в оподатковуваних ПДВ операціях і знищені/втрачені внаслідок обставин непереборної сили, вони не вважаються використаними в негосподарській діяльності або неоподатковуваних операціях.
Відповідно, за дотримання встановлених умов компенсуючі ПЗ за п.198.5 не нараховуються. ДПС підтверджувала цю позицію і в серпні 2026 року. lv.tax.gov.ua
Отже, умовно:
товари знищено — 1 800 000 грн
ПК при придбанні — 360 000 грн
і це не означає автоматично, що компанія повинна нарахувати ще 360 тис. грн компенсуючого ПДВ.
⚠️ Але тут є критично важливе «АЛЕ»
Підприємство повинно довести причину знищення.
Поточне роз'яснення ЗІР ДПС щодо цього питання говорить про відповідні первинні документи та наявність сертифіката про форс-мажорні обставини. ZIR
Тому схема:
«Директор написав наказ, бухгалтер списав товар і ПДВ не нарахували»
— занадто ризикована.
Саме доказова база відрізняє:
знищення внаслідок обстрілу
від
звичайної нестачі товару.
8️⃣ А якщо товар просто зник?
Це зовсім інша ситуація.
Наприклад:
за обліком повинно бути:
4,8 млн грн
після обстрілу фізично встановлено:
2,1 млн вцілілого
1,8 млн підтверджено знищеного
а ще:
900 тис. грн неможливо ідентифікувати.
Не треба автоматично весь залишок називати:
«знищено війною».
Потрібно встановити фактичні обставини.
Бо:
знищення через обстріл,
крадіжка,
нестача,
помилки складського обліку
можуть мати різні юридичні, бухгалтерські та податкові наслідки.
9️⃣ Що відбувається з податком на прибуток
Для знищених товарів і запасів ПКУ не передбачає окремої спеціальної податкової різниці саме через їх списання. Тому бухгалтерське відображення втрати безпосередньо впливає на фінансовий результат, а для підприємств, що застосовують податкові різниці, окремо аналізуються ті різниці, які прямо передбачені ПКУ.
Щодо основних засобів ситуація інша: для платників, які застосовують різниці, потрібно враховувати правила податкової амортизації та ліквідації основних засобів.
ДПС у серпні–вересні 2026 року окремо звернула увагу бізнесу на цю різницю між запасами та основними засобами. Державна податкова служба України
🔟 Пошкоджено сам склад або магазин
Тут бухгалтерії недостатньо відобразити збитки.
Потрібно окремо перевірити:
Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна.
Це може безпосередньо впливати на податок на нерухоме майно.
ДПС 3 вересня 2026 року нагадала: для пошкоджених об'єктів, які потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, податок за встановлених умов не нараховується та не сплачується з першого числа місяця, у якому пошкодження зафіксовано в Реєстрі, до відповідного моменту відновлення. Ключове значення має саме інформація в Реєстрі. Державна податкова служба України
Для знищених об'єктів також передбачено спеціальний порядок.
Підтвердженням внесення інформації може бути витяг із Реєстру, який можна отримати, зокрема, через Дію. ZIR
Тому:
НЕ ЗАЛИШАЙТЕ ПОШКОДЖЕННЯ БУДІВЛІ ТІЛЬКИ У ВНУТРІШНЬОМУ АКТІ ТОВ.
1️⃣1️⃣ А якщо приміщення орендоване?
Тоді потрібно розділити:
майно власника приміщення
і
майно орендаря.
Наприклад:
будівля — власність фізособи;
товари — власність ТОВ;
стелажі — ТОВ;
система вентиляції — власник;
поліпшення приміщення — можливо, обліковуються в орендаря.
Один обстріл може створити декілька різних об'єктів втрат у різних власників.
Тому орендарю потрібно повідомити власника і провести звірку, кому належало кожне пошкоджене майно.
1️⃣2️⃣ Якщо майно було застраховане
Бухгалтерія повинна отримати договір страхування і перевірити:
що саме застраховано;
від яких ризиків;
строк повідомлення страховика;
які документи потрібно подати;
чи потрібен огляд до переміщення/утилізації майна.
Не варто спочатку утилізувати все знищене, а через два тижні телефонувати страховій.
Так можна ускладнити підтвердження страхового випадку.
1️⃣3️⃣ Якщо разом зі складом згоріла первинка
Наприклад, знищені:
накладні;
акти;
договори;
касові документи;
частина бухгалтерського архіву.
Не можна просто написати:
«Документи згоріли, тому їх більше немає».
Для випадків втрати документів унаслідок бойових дій або тимчасової окупації діють спеціальні положення п.п.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
ДПС окремо нагадала про цей механізм 3 вересня 2026 року: він передбачає спеціальні правила та гарантії для платників, які через бойові дії не можуть пред'явити первинні документи, зокрема обмеження щодо проведення документальних перевірок за встановлених законом умов. lv.tax.gov.ua
Тому бухгалтерії потрібно не просто «відновлювати документи», а перевірити можливість і порядок застосування спеціальної процедури ПКУ.
Податкова дає 90 днів для відновлення документів.
1️⃣4️⃣ Не забудьте про електронні дані
Фізично може згоріти комп'ютер.
Але це не обов'язково означає втрату бухгалтерської інформації.
Одразу перевіряємо:
резервні копії бухгалтерської бази;
хмарні сервіси;
електронний документообіг;
банківські виписки;
зареєстровані ПН/РК;
Електронний кабінет;
копії документів у контрагентів.
💡 FinAr
Після відновлення роботи зробіть це окремим внутрішнім проєктом:
«ЩО СТАНЕТЬСЯ З БУХГАЛТЕРІЄЮ, ЯКЩО ЗАВТРА ЗНИКНЕ ОФІС?»
Резервна копія бухгалтерської бази не повинна зберігатися лише на комп'ютері, який стоїть у цьому ж офісі.
📋 Хто що робить після події
| Власник / директор | Бухгалтерія |
| Забезпечує безпеку | Фіксує облікові залишки на дату події |
| Організовує взаємодію зі службами | Готує дані для інвентаризації |
| Повідомляє страховика | Розділяє товари та основні засоби |
| Організовує фото/відео | Визначає облікову вартість |
| Видає наказ про інвентаризацію | Аналізує ПДВ |
| Забезпечує роботу комісії | Аналізує податок на прибуток |
| Контролює Реєстр пошкодженого майна | Перевіряє втрату первинки |
| Приймає рішення щодо відновлення/утилізації | Відображає операції тільки після документального оформлення |
| ⏱️ Алгоритм FinAr: перші 72 години |
ПЕРШІ ГОДИНИ
БЕЗПЕКА
↓
ДСНС / ПОЛІЦІЯ ТА ІНША НЕОБХІДНА ФІКСАЦІЯ
↓
ФОТО + ВІДЕО
↓
СТРАХОВИК, ЯКЩО Є
↓
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОКАЗІВ
ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ДОСТУПУ
НАКАЗ
↓
ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНА КОМІСІЯ
↓
ФАКТИЧНИЙ ПЕРЕРАХУНОК МАЙНА
↓
ВЦІЛІЛО / ПОШКОДЖЕНО / ЗНИЩЕНО / НЕ ВСТАНОВЛЕНО
↓
АКТИ ТА ПІДТВЕРДНІ ДОКУМЕНТИ
ПІСЛЯ ЦЬОГО
БУХОБЛІК
↓
ПДВ
↓
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
↓
НЕРУХОМІСТЬ
↓
СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ
↓
ВІДНОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
❌ 7 помилок, яких варто уникнути
1. Списати весь склад одним актом «через обстріл».
2. Викинути пошкоджений товар до інвентаризації та фіксації.
3. Прирівняти все пошкоджене до повністю знищеного.
4. Автоматично нарахувати компенсуючий ПДВ, не перевіривши спеціальні воєнні правила.
5. Або навпаки — не нараховувати ПДВ лише на підставі наказу директора без належних доказів форс-мажорного знищення.
6. Забути внести/перевірити інформацію про пошкоджену нерухомість у державному Реєстрі.
7. Змішати в одному обліковому рішенні товари, основні засоби, будівлю та чужі активи.
💡 Рекомендація FinAr
Після обстрілу бухгалтерія не повинна починати з питання:
«Яку проводку зробити?»
Перше питання має бути:
«Якими документами через рік ми доведемо, що саме це майно було знищене саме внаслідок цієї події?»
Тому що через рік можуть залишитися лише:
акт → фото → документи служб → інвентаризація → первинка → бухгалтерські записи.
І саме вони повинні скласти одну логічну історію.
📌 Головний висновок
Якщо склад або магазин пошкоджено внаслідок обстрілу:
НЕ ПОСПІШАЙТЕ СПИСУВАТИ МАЙНО.
Спочатку:
БЕЗПЕКА → ФІКСАЦІЯ → ДОКАЗИ → ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
і лише потім:
СПИСАННЯ → ПДВ → ПОДАТОК НА ПРИБУТОК → НЕРУХОМІСТЬ → СТРАХУВАННЯ.
Правильно оформлена втрата — це не бюрократія заради бухгалтерії.
Це захист підприємства, його податкового обліку та права підтвердити реальний розмір збитків.
Порада від FinAr: Після відновлення роботи зробіть це окремим внутрішнім проєктом: «Що станеться з бухгалтерією, якщо завтра зникне офіс?». Резервна копія бухгалтерської бази не повинна зберігатися лише на комп'ютері, який стоїть у цьому ж офісі. Використовуйте хмарні сервіси та електронний документообіг.
Якщо ви стикнулися з наслідками обстрілів і потребуєте професійної допомоги в оцінці збитків, підготовці документів для податкової чи відновленні обліку — команда FinAr допоможе навести лад у фінансах та мінімізувати ризики. Звертайтеся до нас за консультацією.
Часті питання
01 Чи можна списати все пошкоджене майно одним актом?
02 Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ при знищенні товару?
03 Що робити, якщо згоріли всі паперові документи?
Обговорення
Завантаження коментарів...