На рахунок ТОВ зайшло:
600 000 ГРН
Власник відкриває банкінг і бачить гроші.
Здається логічним:
«Продаж відбувся. Ми заробили 600 тисяч».
А бухгалтер може сказати:
«Ні. Товар ще не відвантажили, тому бухгалтерського доходу від його реалізації ще немає».
І водночас, якщо ТОВ є платником ПДВ:
«А ось податкове зобов'язання з ПДВ уже виникло».
Помилка?
Ні.
Просто гроші на рахунку, бухгалтерський дохід і ПДВ — це три різні речі.
Розберемо на цифрах.
📌 Ситуація
ТОВ — платник ПДВ за ставкою 20%.
3 вересня покупець перерахував передоплату:
600 000 грн, у тому числі ПДВ
Товар підприємство повинно відвантажити:
18 вересня.
Собівартість товару:
360 000 грн.
Три запитання:
1️⃣ Коли виникає ПДВ?
2️⃣ Коли виникає бухгалтерський дохід?
3️⃣ Коли списується собівартість?
І саме тут власнику важливо не змішувати бухгалтерський та податковий облік.
1. Гроші вже отримали. Чи є 600 000 грн доходом?
У звичайній операції продажу товару — ні, сама передоплата ще не означає визнання доходу від реалізації.
Підприємство отримало гроші, але одночасно отримало зобов'язання перед покупцем:
ВІДВАНТАЖИТИ ТОВАР.
Тобто економічно ситуація виглядає приблизно так:
Банк:
+600 000 грн
Але перед покупцем:
зобов'язання виконати постачання.
Саме тому одна з найнебезпечніших управлінських помилок:
⚠️ ГРОШІ НА РАХУНКУ ≠ ДОХІД ≠ ПРИБУТОК
2. А що з ПДВ?
Ось тут інша логіка.
Для звичайної операції постачання діє правило «першої події» за п. 187.1 ПКУ.
Податкове зобов'язання з ПДВ виникає на подію, яка сталася раніше:
отримали оплату
або
відвантажили товар.
ДПС підтверджувала цей принцип і у своїх роз'ясненнях 2026 року. tr.tax.gov.ua
У нашому випадку:
3 вересня — отримали аванс.
18 вересня — відвантажили товар.
Перша подія:
3 ВЕРЕСНЯ — 600 000 ГРН АВАНСУ
Отже, саме на цю дату за загальним правилом виникає ПДВ-зобов'язання.
3. Скільки ПДВ у 600 000 грн?
Якщо ціна вже містить ПДВ 20%:
600 000 ÷ 6 =
100 000 ГРН ПДВ
Вартість без ПДВ:
500 000 грн
ПДВ:
100 000 грн
Разом:
600 000 грн
І тут власнику варто побачити важливу річ.
На рахунок фізично зайшло:
600 000 грн
але це ще не означає, що всі ці 600 000 можна сприймати як зароблені вільні гроші підприємства.
4. Податкова накладна — на аванс
На дату виникнення ПДВ-зобов'язання платник повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ строк.
ПН складається не лише при фактичному постачанні, а й на суму отриманої попередньої оплати. tr.tax.gov.ua
Тобто в нашому прикладі:
03.09 — ПЕРША ПОДІЯ
отримано 600 000 грн.
На цю операцію виникає необхідність скласти ПН на відповідну суму авансу.
5. А що відбувається 18 вересня?
ТОВ відвантажує товар покупцю на:
600 000 грн з ПДВ.
Але ПДВ за цією сумою вже виникло 3 вересня.
Тому саме відвантаження в межах уже оплаченої суми є другою подією і повторно нараховувати ті самі ПДВ-зобов'язання не потрібно.
Інакше підприємство фактично нарахувало б ПДВ двічі на одну операцію.
6. А ось для бухгалтерського доходу відвантаження принципове
У нашому прикладі саме після виконання умов для визнання доходу від реалізації підприємство відображає продаж у бухгалтерському обліку.
Спрощено:
3 вересня
отримали 600 000 грн авансу
але доходу від реалізації товару ще немає.
18 вересня
відвантажили товар
і за виконання критеріїв бухгалтерського обліку визнаємо дохід від реалізації.
Для нашого прикладу без ПДВ:
500 000 ГРН ДОХОДУ
7. І одночасно з'являється собівартість
Ми пам'ятаємо:
собівартість проданого товару:
360 000 грн.
Тому спрощена економіка операції після реалізації:
| Показник | |
| Продаж із ПДВ | 600 000 грн |
| ПДВ | 100 000 грн |
| Дохід без ПДВ | 500 000 грн |
| Собівартість | 360 000 грн |
| Валовий результат | 140 000 грн |
І ось тепер видно, наскільки небезпечно власнику дивитися тільки на банківський рахунок.
Він побачив:
+600 000 грн
А валовий результат від операції до інших витрат:
140 000 грн
І це ще не чистий прибуток.
8. Бо є ще інші витрати
Наприклад:
зарплата — 35 000 грн;
оренда — 15 000 грн;
логістика — 10 000 грн;
реклама — 20 000 грн;
банківські та інші витрати — 5 000 грн.
Разом:
85 000 грн
Тоді умовний фінансовий результат цієї моделі:
140 000 − 85 000 =
55 000 ГРН
Звичайно, реальний бухгалтерський результат підприємства визначається не однією операцією, а всією діяльністю за відповідний період.
Але приклад чудово показує різницю між:
600 000 ГРН НА РАХУНКУ
і
55 000 ГРН УМОВНОГО РЕЗУЛЬТАТУ
9. А якщо першою подією було відвантаження?
Тепер перевернемо ситуацію.
3 вересня
ТОВ відвантажило товар на:
600 000 грн
3 жовтня
покупець заплатить гроші.
Що відбувається?
Для ПДВ першою подією вже є:
ВІДВАНТАЖЕННЯ 3 ВЕРЕСНЯ
Тому ПДВ-зобов'язання виникає у вересні, хоча грошей від покупця підприємство ще не отримало. Правило першої події прямо охоплює як оплату, так і відвантаження — залежно від того, що сталося раніше. tr.tax.gov.ua
⚠️ І ось тут виникає касовий ризик
ТОВ відвантажило товар.
Покупець винен:
600 000 грн.
Грошей на рахунку ще немає.
А ПДВ-зобов'язання:
100 000 грн
уже виникло.
Тобто бізнес може опинитися в ситуації:
ГРОШЕЙ ВІД КЛІЄНТА ЩЕ НЕМАЄ — А ПДВ УЖЕ Є
Саме тому дебіторська заборгованість для ПДВ-бізнесу — це не просто:
«Клієнт трохи затримує оплату».
Це ще й питання ліквідності.
10. А якщо аванс частковий?
Ще цікавіше.
Договір:
600 000 грн
А покупець 3 вересня перерахував лише:
240 000 грн
Решту заплатить після відвантаження.
Тоді ПН на першу подію складається виходячи саме із суми часткової передоплати.
ДПС прямо роз'яснює: якщо першою подією є частковий аванс, ПН складається виходячи з обсягу такої передоплати із зазначенням відповідної кількості товару відповідно до договірної ціни. ЗІР
При ставці 20%:
240 000 грн з ПДВ
містить:
40 000 ГРН ПДВ
А далі потрібно відстежувати наступні події за неоплаченою частиною операції.
11. Найбільше помилок починається, коли аванс не відповідає одному простому товару
Наприклад, покупець перерахував:
1 000 000 грн
за майбутню поставку:
товару А;
товару Б;
товару В.
А бухгалтер отримує від менеджера лише банківську виписку:
«Передоплата за товар згідно договору».
І виникає питання:
ЯКУ НОМЕНКЛАТУРУ ПОКАЗАТИ У ПН?
Ось чому бухгалтерія повинна отримувати не тільки банківську виписку.
Потрібні:
договір;
рахунок;
специфікація;
замовлення;
інша документація, з якої зрозуміло, за що саме отримані кошти.
Показники ПН мають відповідати господарській операції та документам, які її підтверджують. tr.tax.gov.ua
12. Ще складніше — покупець передумав
Припустимо:
3 вересня отримали:
600 000 грн авансу.
ПН склали.
А 10 вересня покупець говорить:
«Товар нам більше не потрібен. Поверніть гроші».
Тоді це вже не просто банківська операція:
−600 000 грн.
Повернення попередньої оплати може бути підставою для коригування ПДВ відповідно до ст. 192 ПКУ.
Тобто потрібно правильно оформити повернення та розрахунок коригування до ПН, враховуючи правила його реєстрації. nvp.tax.gov.ua
13. А якщо гроші не повернули, а змінили товар?
Наприклад:
спочатку аванс отримали за:
100 одиниць товару А.
Потім покупець попросив:
«Давайте замість А поставите товар Б».
І сторони домовилися зарахувати вже отриманий аванс у рахунок іншої поставки.
Це теж потрібно документально оформити.
Залежно від конкретної ситуації може виникати необхідність коригування первісної ПН та оформлення ПДВ-документів уже під нову операцію.
ДПС окремо розглядала ситуації, коли аванс за один товар за домовленістю сторін зараховується в оплату іншого товару. nvp.tax.gov.ua
Тобто:
❌ «МИ ПРОСТО ДОМОВИЛИСЯ ПО ТЕЛЕФОНУ»
для бухгалтера — дуже поганий первинний документ.
14. Аванс наприкінці місяця — окрема зона уваги
Уявімо:
30 вересня о 16:30
на рахунок ТОВ заходить:
1 200 000 грн передоплати
Товар буде відвантажено:
5 жовтня.
Власник думає:
«Це ж жовтнева поставка».
А для ПДВ ключовою вже може бути:
30 ВЕРЕСНЯ
тому що саме у вересні відбулася перша подія — отримання оплати.
Тому великі аванси в останні дні місяця бухгалтеру потрібно бачити одразу, а не після закриття періоду.
15. Менеджер продажів може створити бухгалтеру проблему одним повідомленням
Типова ситуація:
Менеджер домовився:
«Клієнт зараз скине 800 тисяч, а ми потім вирішимо, який товар йому відвантажимо».
Гроші зайшли.
А бухгалтер питає:
«За що аванс?»
Відповідь:
«Поки точно не знаємо».
Для ПДВ-обліку це дуже незручна ситуація.
Тому в нормальній системі перед значним авансом повинні бути зрозумілі:
ДОГОВІР → НОМЕНКЛАТУРА → КІЛЬКІСТЬ → ЦІНА → СУМА → ПДВ
і тільки після цього:
ОПЛАТА
16. Тепер найважливіше для власника
Припустимо, на рахунку ТОВ:
2 400 000 ГРН
Власник бачить:
«У нас більше двох мільйонів».
А бухгалтер робить розшифровку:
900 000 грн — аванси покупців за товар, який ще треба закупити та поставити;
400 000 грн — потрібно постачальникам;
250 000 грн — зарплата та пов'язані платежі;
300 000 грн — податки та ПДВ;
200 000 грн — операційний резерв.
І картина вже зовсім інша.
Тому управлінський облік повинен відповідати не тільки на питання:
«СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ У БАНКУ?»
а й:
«ЯКА ЧАСТИНА ЦИХ ГРОШЕЙ СПРАВДІ ВІЛЬНА?»
17. Не плутайте чотири показники
Це я б узагалі роздрукував власнику ТОВ:
💳 ГРОШІ
Скільки фактично знаходиться на рахунках та в касі.
📊 ДОХІД
Визнається за правилами бухгалтерського обліку, а не просто за фактом будь-якого надходження коштів.
🧾 ПДВ
Для звичайних операцій має власний момент виникнення — зокрема правило першої події.
💰 ПРИБУТОК
Формується після врахування доходів і витрат відповідного періоду.
Це не одна цифра.
18. П'ять помилок, які варто перевірити
🔴 1. Аванс отримали, але бухгалтер дізнався про нього запізно
Ризик неправильної/несвоєчасної роботи з ПДВ.
🔴 2. На аванс немає зрозумілої номенклатури
Проблеми при складанні ПН.
🔴 3. Аванс повернули, але ПДВ-коригування не відпрацювали
Банк уже показує повернення, а ПДВ-облік залишився старим.
🔴 4. Номенклатуру змінили лише в переписці менеджера
Бухгалтерія про це не знає.
🔴 5. Власник витрачає аванси як вільні гроші
А через два тижні потрібно закупити товар для виконання замовлення — і виникає касовий розрив.
📋 Простий контроль авансів
Я б радив ТОВ мати хоча б таку управлінську таблицю:
| Покупець | Аванс | Дата | ПДВ | Відвантажено | Залишок авансу |
| Покупець А | 600000 | 03.09 | 100000 | 0 | 600000 |
| Покупець Б | 240000 | 03.09 | 40000 | 120000 | 120000 |
| Покупець В | 300000 | 01.09 | 50000 | 300000 | 0 |
| І бухгалтер, фінансист та менеджер продажів повинні бачити одну й ту саму картину. |
💡 Рекомендація FinAr
Раз на місяць зробіть просту звірку:
БАНК → АВАНСИ → ПН → ВІДВАНТАЖЕННЯ → ДЕБІТОРКА/КРЕДИТОРКА → БУХОБЛІК
Особливу увагу приділіть:
великим передоплатам;
частковим авансам;
авансам наприкінці місяця;
поверненим авансам;
зміні номенклатури;
старим авансам, за якими місяцями немає поставки.
І для власника головне правило:
⚠️ 600 000 ГРН ЗАЙШЛО НА РАХУНОК — ЦЕ ЩЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ТОВ ЗАРОБИЛО 600 000 ГРН.
У нашому прикладі:
03.09
💳 гроші — +600 000 грн
🧾 ПДВ-зобов'язання — 100 000 грн
📊 дохід від реалізації товару — ще не визнано
18.09
📦 товар відвантажено
📊 дохід без ПДВ — 500 000 грн
📉 собівартість — 360 000 грн
💰 валовий результат — 140 000 грн
Саме тому власнику ТОВ потрібно дивитися не на одну цифру в банківському застосунку, а одночасно на:
ГРОШІ → ПДВ → ДОХІД → СОБІВАРТІСТЬ → ПРИБУТОК
Бо гроші вже можуть бути на рахунку, податок уже може виникнути, а продаж у бухгалтерському сенсі ще не завершений. tr.tax.gov.ua
Примітка: стаття описує типову операцію постачання товару платником ПДВ за ставкою 20%. Для операцій із касовим методом, бюджетними коштами, спеціальними режимами, окремими ставками/пільгами та специфічними договорами правила потрібно перевіряти окремо.
Часті питання
01 Чи є отриманий аванс доходом у бухгалтерському обліку?
02 Коли виникає ПДВ при отриманні авансу?
03 Чи потрібно нараховувати ПДВ при відвантаженні товару, якщо аванс вже був отриманий?
04 Що робити, якщо покупець змінив номенклатуру товару після сплати авансу?
05 Чому не можна витрачати всі гроші, що надійшли на рахунок?
Обговорення
Завантаження коментарів...